- начищений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до начистити. || начи́щено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
начищений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
ясний — я/сна/, я/сне/. 1) Який випромінює яскраве світло. || Освітлений яскравим світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). || розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. 2) Нічим не затьмарений; світлий, чистий. || Чітко… … Український тлумачний словник
наґлянцуваний — на, не, Пр. Начищений до блиску, аглянсований … Словник лемківскої говірки